ВС підтвердив право особи на захист свого життя і житла від протиправних посягань
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду підтвердила право на позбавлення життя при захисті від нападу групи осіб, які протиправно вторглися в житло.
Постановою у справі № 342/538/14-к (провадження № 51-646км18) був скасований вирок чоловікові, якого визнали винним в умисному вбивстві при перевищенні меж необхідної оборони.
Суди встановили, що чоловік, захищаючись від незаконного проникнення в житло і нападу з боку двох осіб, наніс нападаючій кухонним ножем один удар в груди, внаслідок чого вона того ж вечора померла в лікарні.
ВС роз’яснив, що перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов’язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж,
суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об’єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
Разом із тим, згідно з ч. 5 ст. 36 КК, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.
Тобто, закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому:
— напад озброєної особи,
— напад групи осіб,
— протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення.
У таких випадках шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення посягаючого життя.
