День села – це особливе свято і завжди добре та світле торжество для великої родини жителів. Його з однаковою радістю зустрічають і молодь, і представники старшого покоління. Місце, де людина народилася, де пройшли її дитинство та юність, де вона трудиться і ростить дітей, – дорогий серцю куточок, мала Батьківщина, джерело сили і натхнення. Мальовнича й затишна Дубівка зібрала на День свого народження силу-силенну односельців та гостей…
Вперше село згадується у 1788-му році під назвою Чехи округи Бердичівської Пузирецької волості Житомирського повіту Волинської губернії, у 1946-му воно отримало ім’я Дубівка. Мабуть, тому, що у давнину земля навколо майже вся була вкрита лісами. І нині мальовниче село тішить око буянням зелені, а на високих стовпах уздовж вулиць – насиджені гнізда лелек. Вони щороку повертаються з вирію додому, несучи на крилах мир та злагоду в родини. В оточенні пишних дерев стоїть невелика церква Різдва Іоанна Предтечі. «Про минуле наших предків зібрав матеріали і написав в 1839-му році священнослужитель, історик і краєзнавець Лаврентій Іванович Похилевич, – розповідає адміністратор клубу-філії с. Дубівки Марія Гортовлюк. – В селі була приписна церква, біля неї знаходилася криничка, яку згодом закидали, але неподалік пробилося могутнє джерело з цілющою водою. І одного разу сталося диво. У день свята Іоанна Хрестителя віруючі побачили, що з нього невідомо як з’явилась ікона. Люди занесли її до церкви, а на місці цілющого джерела побудовали дерев’яну капличку.З того часу до 1932-го року з далеких міст і сіл до цієї чудотворної ікони приїжджало дуже багато людей, щоб зцілитися та прийняти Божу благодать…» За переказами, повідомила парафіянка Євгенія Іванова, у 30-х роках за наказом богоборчої влади ікону забрали з храму, але святий образ повертався і з’являвся біля джерела: «Щороку в липні люди несуть до криниці букетики квітів і духмяних трав, вшановуючи Пресвяту Богородицю. До неї звертають свої прохання, просячи про милість».
Сьомого липня Дубівка відзначала День села і престольне свято. Зранку у храмі правив Божественну Літургію настоятель – ієрей Сергій Гарнага. Святкове Богослужіння зібрало чимало віруючих, які поприходили родинами: до Господа здіймали свої молитви люди у віці, молодь та маленькі діти. За давньою традицією до криниці в центрі села було звершено Хресний хід із місцевошанованою святинею – іконою Божої Матері. Після водосвятного молебню люди набирали благодатну вологу, приймали з молитвою та вмивалися нею.
Ввечері перед початком концертного дійства раптом хлинув сильний дощ із градом, на деякий час навіть зникло світло. Але невдовзі негода вгамувалася, хмари розбіглися, й свято зазвучало радісними акордами. Дубівчани вітали хлібом-сіллю на уквітчаному рушнику почесних гостей і шанованих у громаді людей, які приїхали розділити святкову радість: народного депутата України Олександра Ревегу, голову Бердичівської районної ради Софію Томашевську, директора Центру культури і дозвілля Семенівської об’єднаної територіальної громади Олену Якимчук та в. о. старости Красівського старостинського округу Семенівської ОТГ Ігоря Апатова. На великому зібранні адресували теплі слова найстаршим жителям села – 90-річній Надії Василівні Лавренчук та Антоніні Семенівні Мартинюк, яка у травні зустріла свої 89, маленькому Андрійку Гортовлюку, котрий йде до першого класу, подружжю, що 54 роки прожило в парі, а це – Березовка Надія Родіонівна і Микола Дмитрович, п’ятьом воїнам-захисникам – учасникам бойових дій в АТО, господині найбільш уквітчаного казкового двору Тетяні Черняк, іменинниці дня – Ніні Гортовлюк і кращим господарям – Олені та Михайлу Гортовлюкам. У селі це прізвище досить широко розповсюджене, часто зустрічаються й такі, як Погульські, Куліші та Пеньківські. А жителі у Дубівці – хазяйновиті і працелюбні, щирі та доброзичливі, творчі і обдаровані, говорить адміністратор клубу-філії с. Дубівки Марія Гортовлюк: «І всі ми прагнемо, щоб народжувалися і підростали діти, щоб спокійно та захищено почувалися люди похилого віку, щоб щастя, любов і достаток оселилися на кожній вулиці, у кожній домівці та в кожній родині. Свято стало символічним: всі збираються однією сім’єю, а це значить, що село живе!»
Різнобарвною концертною програмою порадували артисти Центру культури і дозвілля Семенівської ОТГ та місцеві таланти. Заплітали хореографічні візерунки дівчата з танцювального колективу «Ритм», веселили публіку «дві куми-жартівниці» – Олександра Чучавіна та Валентина Дудчик. Не відставали й юні декламатори: славила поетичними рядками рідне село Настя Покотило, зворушливо читала «Молитву за маму» Софія Куліш, а маленький МихайликШпирко, який приїхав у гості до бабусі, присвятив вірш батьку. Роман Семенюк – ще той дотепник, майстерно розказував гуморески, піднімаючи й без того чудовий настрій. І, звичайно ж, найбільше оплесків дісталося фольклорному колективу «Горлиця» – яскравому і колоритному вокальному жіночому ансамблю. «На Івана Купала чути пісню край села…» Бажаючі могли зазирнути в українську світлицю в сільському клубі, побачити на подвір’ї цікаві виставки дитячих робіт та експозиції предметів давнього побуту, а також – вишивки справжньої майстрині Євгенії Іванової. Приваблювали стилізований курінь, де поруч – тин із горщиками і променисті соняшники та квітучі мальви. Дивували криничка з журавлем, декоративні вулики і створений руками дубівчан лісок, що просто виріс на очах! Дівчата заплітали віночки «на щастя, на долю, на чорнії брови» й опускали їх на водицю у штучне озеро з очеретом: «пливи до голубочка, кого кохаю, нехай дістане…» Місцеві господині пригощали різною смакотою: ароматною юшкою, печеною картоплею, варениками зі смаженою цибулькою й духмяним чаєм. Молодь розважалася, співаючи й танцюючи, а люди поважного віку вели розмови про життя-буття, згадували минуле, ділилися новинами й раділи, дивлячись на виступи юних обдарувань. Ой на Івана та й на Купала у славній Дубівці День села відзначали!
Свято об’єднало людей різних поколінь, для яких Дубівка була і залишається рідною. Нехай ця подія принесе в кожну оселю гарний настрій, добрі зустрічі та дружнє спілкування і стане новим імпульсом для праці, творчості, звершень та успіхів. Нехай щастя усміхнеться ясним сонячним промінням...
Вікторія Кучерява
